Технічний блог про Linux, DevOps та Open Source технології.
ЗмістЗміст
Менеджер пакетів — це те, що робить життя в Linux нормальним: встановити, оновити, налаштувати чи знести софт можна однією командою, і воно саме розрулює всі залежності. У кожного дистрибутива свій менеджер, а в світі Debian (і всього що на ньому — Ubuntu, Proxmox, Mint і т.д.) головний інструмент — це apt (Advanced Package Tool).
Нижче — усе що з ним реально роблю в житті.
А щоб не просто читати - ось усі ці команди в ділі, одним записом з чистого Debian 13:
Зносить непотрібні залежності, які колись автоматично притягнув інший пакет, а зараз вони вже нікому не треба (наприклад, коли ти видалив головний пакет). Руками встановлені пакети не чіпає.
Приклад: поставив пакетА, який тягнув за собою пакетБ. Потім пакетА видалив — і пакетБ теж піде, якщо його більше ніхто не використовує.
Так система лишається чистою, без «осиротілих» пакетів.
Видаляє старі непотрібні .deb з кешу (/var/cache/apt/archives/). Чіпає тільки ті пакети, яких уже нема в репозиторіях (наприклад, оновилися до новіших версій). Актуальні .deb, що ще потрібні, не чіпає.
Приклад: на сервері лежить старий nginx_1.21, а в репо вже nginx_1.22.1-9 — старий .deb буде видалено.
Виносить весь кеш пакетів (.deb) з /var/cache/apt/archives/. Геть усі файли, навіть актуальні й потрібні для повторної установки. Після clean пакети доведеться качати з репо наново.
Приклад: після apt clean тека /var/cache/apt/archives/ стає порожня.
# еквівалент apt-get dist-upgrade# Оновлює всі пакети, ставить нові версії й розрулює зміни в залежностях,# навіть якщо для цього треба щось видалити.apt full-upgrade